Географічна карта - Амеланд (Gemeente Ameland)

А́меланд (Ameland,, зах.-фриз. It Amelân) — острів і однойменна громада на півночі Нідерландів, у провінції Фрисландія. Географічно входить до групи Західно-Фризьких островів, розташований між островами Терсхеллінг на заході і Схірмонніког на сході, третій за площею острів Західно-Фризьких островів. Популярний морський курорт у Нідерландах, сполучається з материковою частиною поромом, який прямує до містечка Холверд.

Адміністративний центр — село Баллюм, найменший (за населенням) населений пункт громади.

З-поміж інших Фризьких островів Амеланд порівняно молодий, він виник не більш ніж 7000 років тому.

Амеланд (під назвою Ambla) вперше згадується в історії на початку IX столітті, у дарчій місцевого володаря ван Регінмунта (Reginmunt) із заможної родини Регінінген (Reginingen) Фульдському аббатству: «…insula que dicitur Ambla…». Невідомо, коли перші люди оселилися на Амеланді, проте це сталося не пізніше 850 року. Існує згадка про те, що родина Каммінга заснували монастир Фосверд у Баллюмі в 866 році, проте це сфальсифікована пізня вставка у старі тексти, зроблена з метою підтвердити права Каммінга на острів Амеланд.

У 1287 році Амеланду завдала значної шкоди повінь святої Люсії.

Ізольоване положення Амеланда певною мірою посприяло завоюванню острова графами Голландії під час їх війни із Фрисландією. Амеландські фризи до 1424 року платили данину графам Голландським.

У 1398 граф Голландії Альбрехт віддав Амеланд в оренду сеньйору Ейсселстейна Аренду Егмонту. До 1670 року представники родини Егмонтів формально залишалися володарями Амеланда, проте реальна влада на острові належала родині Каммінга.

Найдавнішим відомим володарем Амеланда був Рінк Доніа (Rienck Donia), чиї нащадки узяли ім'я Донія ван Єлмера (Donia van Jelmera). У 1424 році тогочасний володар острова, Рітске Єлмера оголосив Амеланд «вільним володінням» (vrijheerschap), тобто незалежним панством, яке не є вассалом іншого феодала або правителя країни. У 1429 році Єлмера уклав угоду із графом Голландії, якому до цього часу належав Амеланд, проте що він, Рітске Єлмера, і його нащадки будуть представляти Амеланд. Втім, ані графство Голландія, ані Фрисландія, ані Священна Римська імперія не визнали незалежність Амеланда, хоч і не робили спроб завоювати острів. Амеланд зберігав нейтралітет і у Вісімдесятирічній, і в першій англо-голландській війнах.

Правнук Рітске Єлмери, Пітер Єлмера, став засновником фризької шляхетської родини ван Каммінга (Van Cammingha), яка правила Амеландом до смерті свого останнього представника у 1681 році. Острів перейшов спочатку до родини тое Шварценберг і Гогенлансберг (Thoe Schwartzenberg en Hohenlansberg), які у 1704 році продали його Генрієтті-Амалії ван Ангальт-Дессау, чий син, Йоганн-Вільгельм-Фризо Оранський-Нассау, оголосив себе володарем Амеланда. Його син, штатгальтер Нідерландів Вільгельм IV Оранський, та його онук Вільгельм V Оранський (також штатгальтер Нідерландів) послідовно успадкували титул володарів Амеланда.

З юридичної точки зору Амеланд втратив свою незалежність у 1795 року, коли була створена Батавська республіка. Нідерландська конституція 1813 року остаточно приєднала Амеланд до Фрисландії, проте королі та королеви Нідерландів отримали окремий титул Vrijheer van Ameland.